Студент з Оломоуца допомагає українській армії. Просто на передовій

Ще в лютому українець Василь Капустей вивчав юриспруденцію у чеському місті Оломоуц. Сьогодні на нього як на постачальника покладаються сотні українських військових, які в кровопролитних боях захищають Бахмутський напрямок від російських окупантів.

Василь Капустей з п'яти років живе в Чехії з батьками і має чеське громадянство, але щойно росіяни випустили перші ракети по його Батьківщині, він почав думати, чим може допомогти. Зрештою, Василь відкрив в інтернеті збір коштів на допомогу 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, до якої згодом «додав» 24-ту механізовану бригаду з Львівщини.

Василь почав рекламувати збір у соцмережах і про нього почули чехи. Сьогодні вони надіслали студенту понад шість мільйонів крон, а Василь Капустей виконав поставлену мету більш ніж на 1600 відсотків. На зібрані гроші він купує необхідне спорядження для українських бійців і разом із мамою везе їх прямо на передову.

З тамтешніми солдатами він зв’язався через знайому, яка допомагає йому з 2014 року, коли росіяни вторглися на територію України.

«Але перший раз солдати взагалі не хотіли нас пускати. Незнайомці з фургоном? А що, якщо він був начинений вибухівкою? Однак потім, коли вони побачили, що ми веземо, то не хотіли вірити. І щойно ми все їм роздали, вони знову сказали, що не вірять, що ми повернемося», – описує Василь.

Поставки з Чехії надходять і сьогодні.

«Сьогодні довіра велика. Вони повідомляють нам своє точне місцезнаходження, щоб ми могли знайти їх на фронті. Вони розповідають нам, коли планують локальний наступ. Багатьох військових ми знаємо поіменно», – каже Василь Капустей.

Щоранку він обговорює з командирами новини. Найважче, коли приходить повідомлення з цифрами «200» чи «300», що означає, що ніч принесла чималу кількість убитих чи поранених в «їхніх» підрозділах.

«Взуття, уніформа, бронежилети, рукавички, продукти харчування», – перераховує Василь те, що навчився купувати у Чехії. Сьогодні він уже отримує офіційні списки з бланком української армії. Хлопець забезпечує військових лише тим, що справді потрібно на фронті. Купує, наприклад, намети, а також бензопили, необхідні для зрізання дерев при укріпленні окопів. Або металошукачі.

З документами він проходить пункти пропуску та митницю. «Навіть там вже знають нас. Наприклад, один з робітників на кордоні побачив у списку, що ми веземо рюкзаки та черевики, і попросив дещо для свого брата, який також воює. Тож ми віддали їх йому, бо мали зайві. Інше спорядження ми роздали, наприклад, поліцейським на блокпостах. Деякі з них збідніли. У березні у них були тільки сандалі», – описує ситуацію Василь Капустей.

Невдовзі Василь з’ясував, що з Чехії українській армії допомагає не лише він. «Одного разу ми приїхали, і солдати показували, що у них є ще один подарунок від Чехії. Підвели нас до танків Т-72. Їх доставили на фронт і вони одразу були задіяні у бою. Вони знищують ворогів. Солдати задоволені їхнім технічним станом», – розповідає студент.

Але гроші приваблюють і шахраїв. Так, Василь Капустей зіткнувся з чоловіком, який представлявся ним і намагався виманити гроші у найбільших донорів. Фотографії, на яких він передає гуманітарну допомогу бійцям, вкрали, а потім їх оприлюднили в інтернеті для зовсім іншого проєкту.

Збором Василя Капустея опікується фонд «Znesnáze21. Про те, на що він збирає гроші і що з ними робить, хлопець інформує у соцмережах і все документує.

«Спочатку я думав, що було б чудово, якби нам вдалося зібрати кілька десятків тисяч крон. Після першого мільйона ми були в шоці», – розповідає він. «Наприклад, один чоловік надіслав мені сто тисяч крон. Я написав йому, щоб перевірити, чи він не дописав зайвий нуль. Він підтвердив, що ні, що такою ж сумою він підтримав ще й інші збори. Люди відчувають, що це війна Росії проти Європи, а якщо Україна програє, наступними будуть інші держави», – резюмує студент мотивацію людей.

Василь Капустей каже, що хоче допомогти там, де це потрібно найбільше і де не так активно працюють великі професійні гуманітарні організації та інші волонтери. «Мало хто наважується приїхати на фургоні на передову, де стріляють і де людина стикається з мінами та ракетами. Тож там допомоги бракує», – пояснив студент.

У середині грудня солдати супроводили його прямо до Бахмута, куди інакше потрапити неможливо.

Місцеві мешканці живут всього за три кілометри від активних бойових дій. А Василь Капустей та інші волонтери приносили їм одяг, взуття та предмети гігієни, які він назбирав у рамках збору, який організував у своїй юридичній школі в Оломоуці.

«Гуманітарний склад був абсолютно порожній. Те, що ми привезли, – це єдина допомога, яка була на той момент», – з жахом описує Капустей. Вони приїхали до села з пікапом для солдат, на який колись зібрали гроші у Чехії.

Сьогодні грошові внески роблять не лише окремі донори, а й компанії. А Василь працює й над іншими проєктами. «Якщо ми забезпечимо прилади нічного бачення, то допоможемо одному солдату. Якщо ми покращимо польові умови, це допоможе сотням людей», – резюмує він.

Для бійців, які живуть практично в окопах, для підтримки морального духу необхідно мати місце, до вони можуть помитися і поїсти. Василь Капустей облаштував польову кухню, включно з посудом та плитами. А нині він винаходить мобільну машину з душем, пральною чи сушильною машиною. Крім того, хлопець хоче створити реабілітаційний центр для постраждалих із психологами. А також хотів би організувати з чеською владою лікування поранених солдатів безпосередньо в Чехії.

Водночас нині Василь закінчує писати дипломну роботу – у ній він порівнює повноваження чеського та українського президентів.