У Чехії працюють сто тисяч переселенців з України. Часто за межею бідності

До Чехії Юлія разом із сином втекла минулої весни. І хоча вивчала вона право, останні кілька років жінка працювала в оптиці на північному сході України. Нині ж вона оселилася у чеському містечку Моравська Нова Вес, що у Південно-Моравському регіоні. «Зараз я працюю помічницею у пекарні. Ходжу і на другу роботу, підробляю офіціанткою», – описала українка.

У Чехії працюють майже сто тисяч вихідців з України з тимчасовим захистом. Зазвичай їм, як і Юлії, доводиться задовольнятися найменш оплачуваною роботою. «Найчастіше вони працюють монтажниками виробів та обладнання або помічниками на будівництві, у галузях виробництва та транспорту або як оператори стаціонарних машин та обладнання», – зазначила речниця Бюро зайнятості Катержіна Беранкова.

«Дуже часто це посади, які довгостроково ніхто не займає», – підтвердив Якуб Августа, речник Міністерства праці та соціальних справ.

Від початку повномасштабного російського вторгнення до кінця січня цього року роботу у Чехії знайшли понад 190 тисяч людей, три чверті з яких – жінки. Десятки тисяч із них вже повернулися до України або покинули роботу.

Питанням працевлаштування вимушених переселенців на ринку праці займається також дослідницький проєкт «Голос українців у Чехії». Його готує компанія «PAQ Research» у співпраці з Національним інститутом психічного здоров'я та Інститутом соціології чеської Академії наук. Дослідники опитали понад тисячу двісті економічно активних українців. Станом на кінець 2022 року роботу у Чехії мали 51 відсоток із них.

Значна частина українців обіймає гірші посади, ніж на Батьківщині. «Більшість з них раніше професійно переходили до вищих категорій, часто вони мають вищу освіту. Але дві третини тих, хто знайшов роботу в Чехії, працюють на підсобних посадах, часто з нижчою оплатою. Це також головна причина, чому їхній дохід значно нижчий, ніж у чехів», – пояснила аналіткиня Мартіна Каванова з компанії «PAQ Research».

Майже тридцять відсотків із них отримують до ста крон за годину.

Навіть якщо кількість працюючих переселенців щомісяця зростає, як не парадоксально, зростає і кількість тих, хто перебуває за межею бідності. «Наприкінці року 61 відсотків біженців страждали від серйозних матеріальних злиднів і не могли дозволити собі оплачувати більшість щоденних потреб. Це два відсотки чеського населення. Причина – передусім перехід від безкоштовних хостелів до комерційної оренди. Так, вони втратили підтримку у вигляді житла, тому їхні реальні доходи зменшилися», – додала Каванова.

Соціологи попереджають, що ситуація може погіршитися. Чеський уряд розраховує, що переселенці з України не отримуватимуть гуманітарну допомогу або житло, яке їм надавали регіони. «Якби біженці не мали ані безкоштовного житла, ані гуманітарної допомоги, 80 відсотків із них перебували б у бідності», – йдеться у звіті.

У пошуках кращої роботи українцям часто заважає мовний бар'єр. У щоденних ситуаціях домовитися чеською може лише чверть з них.

Ольга Волинець втекла з Маріуполя і кілька місяців лікувалася в Брно від важкого поранення, яке отримала від танкового снаряда. Вдома вона працювала бухгалтером у банку, а також керувала автомайстернею. «Інтеграція в новій країні обов’язково повинна починатися з вивчення мови. Без знання мови можна знайти лише низькокваліфіковану роботу. Вести бухгалтерію в іншій країні буде дуже важко, тому що у вас інші закони, ніж в Україні», – усвідомлює вона. Кілька днів тому вона склала іспит з чеської мови і отримала рівень А1. Продовжувати навчання українка хоче і надалі.

Думку Ольги підтверджують і достовірні дані. Як повідомляє проєкт «Голос українців у Чехії», важливу роль під час працевлаштування переселенців відіграє і те, наскільки добре вони володіють чеською. З тих, хто використовує чеську у повсякденному житті, працюють 70 відсотків українців. З тих, хто володіють хоча б елементарним словниковим запасом, це 51 відсоток. Навпаки, понад 60 відсотків нечеськомовних українців не змогли знайти роботу. «Переселенці зі знанням чеської працюють майже вдвічі частіше і водночас краще застосовують свою кваліфікацію», – підтвердила Каванова.

За словами Ільнари Дудаш з некомерційної організації «Українська ініціатива Південної Моравії», працевлаштування українців гальмують й інші фактори. «Деякі роботодавці не хочуть брати людей на роботу безпосередньо, тому багато українців користуються послугами агентств. Дехто діє несправедливо, коли йдеться про виплату заробітної плати чи сплату податків», – сказала вона.

Ініціатива керує культурним центром у центрі Брно. Організовує курси чеської мови, майстер-класи, надає психологічну та логопедичну допомогу. Щомісяця послугами центра користується близько 2500 людей. «Місця на мовних курсах заповнені. Ми відкриваємо вісім нових, кожен для 15 бажаючих. Інтерес набагато більший, але ми не маємо більших можливостей. Найбільший попит на вечірні заняття, коли люди приходять після роботи», – сказала Ільнара Дудаш, додавши, що приблизно третина студентів залишає курси передчасно.

За її словами, частина біженців все ще сподівається на повернення до України після закінчення війни, тому не бачать перспективи у вивченні чеської. Деякі ж пропускають курси через роботу.

«Наше дослідження показує, що більшість хоче вивчати чеську мову, але перешкодою є гроші, а також дефіцит часу через роботу», – пояснила Каванова.

Приблизно п’ятнадцять відсотків економічно активних переселенців працюють дистанційно в Україні. Станом на кінець січня Бюро зайнятості повідомляло про близько півтори тисячі безробітних біженців. Із загальної кількості претендентів на роботу в Чехії вони складають лише двадцяту частину.

«П’ятнадцять-двадцять відсотків дошкільнят не можуть знайти садочок чи дитячу групу через дефіцит місць. Третина домогосподарств – одинокі матері з дітьми, тому інтегруватися в робочий процес – велика проблема», – додала Каванова.

Дудаш також підкреслила, що українцям часто бракує базової інформації щодо Трудового кодексу. «Вони часто не знають, на що мають право. Деякі агентства з працевлаштування цим зловживають. Дуже допомогла б проінформованість», – додала вона.

Для цього дослідники розробили низку заходів. За їхніми словами, допомогти може краща проінформованість українців і роботодавців про перекваліфікацію через бюро зайнятості, а також краща мовна освіта для дорослих.

Спеціалісти рекомендують мотивувати роботодавців давати можливість відвідувати мовні курси навіть у робочий час. «Наприклад, мотивацією може бути додатковий внесок до зарплатні або прийнятні податкові витрати», – вважають вони.

«Для держави буде дуже корисно використовувати потенціал їхньої освіти та здібностей», – додала аналіткиня Каванова. На думку соціологів, допомогло б і швидше визнання кваліфікацій на чеському ринку праці.

Інакше, на думку соціологів, є ризик, що через бідність переселенці стануть частиною тіньової економіки та надовго осядуть в гуртожитках. «Це створює проблеми як для них, так і для їхніх дітей і всього суспільства», – додала Каванова.