Článek
Занепокоєння щодо зростання туберкульозу та інших інфекцій у Чехії виникло в перші тижні російського вторгнення в Україну та пов’язаної з ним міграційної кризи. Причини очевидні: в Україні нижчий рівень вакцинації як у дітей, так і, наприклад, від коронавірусу. Також є багато інфекцій, про які чехи вже давно забули.
«Ще одним ризиком зараження були умови війни в Україні, велике скупчення мігрантів і погані гігієнічні умови біженців під час подорожі», – пояснив виданню Seznam Zprávy голова Товариства інфекційної медицини Павел Длоугий.
За його словами, порівняння даних за перші сім місяців 2022 року з такими ж місяцями попередніх років чітко показує, що в Чехії не відбулося жодних змін у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань.
«Цього року кількість бактеріальних кишкових інфекцій була така ж або менша. Якщо порівнювати з 2020 та 2021 роками, значно зросла кількість випадків кишкового грипу, але фактично це показники допандемічного часу – пандемія обмежила контакти, особливо серед дітей. Такі ж показники і захворюваності віспою, цього року було зареєстровано 47 645 випадків, з Україною вони не пов’язані», – описав лікар.
Що буде далі зі страхуванням біженців?
Лише через 150 днів після надання візи тимчасового захисту Чехія оплачує медичне страхування людям, які тікають від війни в Україні. Однак є багато винятків. Деталі – у нашому матеріалі:
Згідно з актуальними даними чеського Державного центру здоров'я, випадків кору та краснухи не зареєстровано, проте повідомляють про 40 випадків свинки.
«Але у попередні роки їх було сотні або навіть тисячі. Не зареєстрований жоден випадок холери, лише по одному випадку правця та дифтерії. Захворюваність на кашлюк була дуже низькою – 48 випадків, тоді як з 2013 по 2020 роки цифри коливалися від 269 до 1785 випадків. Менінгококових інфекцій було лише 11. Гангрена у двох пацієнтів не була пов’язана з війною», – додав голова центру.
А що ж з підступним туберкульозом?
Наразі дані не вказують на негативний вплив міграційної кризи на здоров'я населення. Ситуація з туберкульозом також не змінилася.
«Ми знаємо про 16 випадків – з них троє дітей. Це стосується як пацієнтів, у яких хворобу діагностували вже в Україні і вони продовжують лікування, так і пацієнтів, у яких його діагностували лише в Чеській Республіці», – пояснив виданню Їржі Валленфельс з Національного відділу нагляду за туберкульозом, який підпорядковується клінічній лікарні «Буловка» у Празі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна займає четверте місце серед країн європейського регіону за рівнем захворюваності на туберкульоз. Актуальних даних немає, однак, наприклад, у 2020 році в країні було діагностовано понад 17 тисяч нових випадків. Торік у Чехії зареєстрували 221 випадок.
Проте в Україні також висока захворюваність на високорезистентні форми туберкульозу: 4490 випадків в Україні і всього 8 випадків у Чехії.
За словами лікаря, і серед біженців є хворі на мультирезистентний туберкульоз. Як правило, це означає, що хвороба стійка до найефективніших ліків, і медичні працівники повинні спробувати інший спосіб лікування. Тому воно набагато складніше і триваліше.
Сотні випадків ВІЛ
«Я можу говорити лише про наше відділення, але ми очікували більшу кількість інфекційних захворювань серед біженців з України, ніж досі було підтверджено», – каже щодо поточної ситуації Петр Гуса, керівник відділення інфекційних хвороб клінічної лікарні у місті Брно.
Більше занепокоєння на перший погляд, викликають інші цифри. За словами Петра Гуси, лікарі медичної установи у Брно відзначили значне зростання ВІЛ-позитивних пацієнтів. «З початку вторгнення 83 випадки були з України. Для порівняння: громадян Чехії та інших національностей за цей період було 28. У нашому центрі лікується близько 500 ВІЛ-позитивних», – додав він.
Дані Інституту охорони здоров'я також говорять про збільшення хворих на ВІЛ, тобто вірус, який може перерости у СНІД.
«Всього з березня по червень 2022 року включно зареєстровано 383 ВІЛ-позитивних біженців з України. З них 113 чоловіків та 270 жінок. Серед них 14 дітей віком до 15 років», – свідчать останні дані.
«Переважна більшість цих біженців (близько 95%) знали про свою ВІЛ-позитивність, до цього часу вони проходили лікування в Україні, а причиною відвідування ВІЛ-центру було забезпечення безперервності лікування», – додають в інституті.
За словами Павла Длоугего, те, що майже 400 пацієнтів із позитивним тестом на ВІЛ вплинули на статистику, є цілком логічним.
«Проте пацієнт із ВІЛ-інфекцією, що проходить лікування, не є заразним і не становить жодної небезпеки для оточуючих. Важливим є також той факт, що прибуття біженців, менш вакцинованих проти коронавірусу, не вплинуло на поширення цієї інфекції у Чехії. Українці хворіли так само часто, як і чехи, а перебіг хвороби та її тяжкість не відрізнялися», – додає інфекціоніст.
Що стосується ВІЛ, Чехія тривалий час була однією з країн з нижчим рівнем інфікування в Європі. Минулого року, згідно зі статистичними даними, у Чехії було 233 людини, які живуть з ВІЛ, а роком раніше – близько 250, тож кількість заражених зменшувалася.
Як повідомляє сайт «HIV Prevence», причиною цього стала не менша кількість тестувань (минулого року їх було навіть більше), а більша кількість людей, що проходять доконтактну профілактику (приймають ліки, які захищають групи ризику від інфекції - ред).
