Hlavní obsah

«Тут постійно людно». Інтерес до UA пунктів не спадає, лікарів досі бракує

Foto: Vít Šimánek, ČTK

Щодня у так званих UA пунктах у празькій лікарні «Мотол» обстежують до сотні пацієнтів. Натиск протягом місяців не вщухає.

Reklama

Амбулаторії для українських біженців працюють уже понад п’ять місяців і, схоже, найближчим часом закриватися не збираються. Деякі з відділень переповнені майже постійно.

Ukrajinské zprávy - Українські новини

  • Seznam Zprávy spustily sekci v ukrajinském jazyce.
  • Видання Seznam Zprávy запустило для читачів нову рубрику українською мовою.
Článek

Приймальня біля кабінету для українських біженців клінічної лікарні «Мотол» заповнена майже до останнього крісла. У приміщенні чекає більше 20 осіб.

Пацієнти тут різні – сюди приходять як найменші діти з батьками, так і люди похилого віку.

«Тут завжди дуже людно, щодня багато пацієнтів. Але не гнівайтесь, мушу знову бігти на огляд», – каже молодий лікар і зникає за дверима кабінету.

Міністерство охорони здоров’я розпорядилося про будівництво так званих UA пунктів у середині березня, тобто в перші тижні російського вторгнення в Україну, через яке лише до Чехії виїхали близько 400 тисяч біженців.

Однак чеська мережа первинної медичної допомоги не могла прийняти таку кількість людей, тому допомога лікарень виявилася абсолютно неминучим рішенням. Втім, навіть через кілька місяців ситуація не змінилася.

Як міграційна криза вплинула на епідеміологічну ситуацію?

Занепокоєння поширення туберкульозу та інших захворювань серед біженців з України виникло переважно навесні. Нині дані інфекціоністів та Державного центру здоров'я дають чітку відповідь щодо цієї проблематики.

«Інтерес зовсім не спадає. Людям важко знайти лікаря, вони приходять сюди з різними потребами. Я якось звикла до такого переполоху і мені здається, що люди вдячні за те, що отримують тут допомогу», – каже медсестра Оксана Дуфкова.

Як тільки вона закінчує речення, до неї підходить літня пацієнтка. «У мене на руці такий дивний висип», – каже вона, показуючи медсестрі своє праве передпліччя. Медсестра оглядає її, але водночас попереджає, що жінка не може обганяти інших пацієнтів і проводить її до приймальні.

«Сюди постійно звертаються пацієнти, тому що у них просто немає лікаря загальної практики. Зараз десята година, а з восьмої ранку вже прибуло понад 40 людей. Щодня приходить від 80 до 100 людей. Ми займаємося дійсно різними питаннями – люди приходять і на передопераційні огляди, і за рецептами на ліки, і з хірургічними проблемами, і з діабетом тощо. Старші, молодші, діти, просто всі», – описує Ольга Лелюк. Темноволоса жінка, яка займається координацією та адмініструванням у так званих UA пунктах.

Foto: Daniela Přádová, Seznam Zprávy

Хоча перед мотольским UA пунктом все виглядає спокійно, у приймальні на огляд очікує більше двадцяти людей.

Водночас вона є першою людиною, до якої звертаються пацієнти, коли їм необхідно зорієнтуватися в лікарні або просто потрібна порада.

Ольга Лелюк не уявляє, що UA пункти можуть закритися. І, здається, навіть чеське Міністерство охорони здоров'я поки не розраховує на закриття цих амбулаторій. Навпаки.

Лікарів не вистачає

Як зазначив у п'ятницю міністр охорони здоров'я Властіміл Валек, частину коштів, необхідних для оплати такої медичної допомоги, Чехії надає Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). На медичну підтримку біженців у Чехії він виділив 92 мільйони крон.

За словами заступника міністра Якуба Дворжачека, завдяки додатковому фінансуванню UA пункти можна було б також створити у менших лікарнях. Однак конкретнішого плану кабінет поки не надав.

«Навантаження окремих UA пунктів зазвичай становить десятки пацієнтів на тиждень. Найбільшим є навантаження у клінічній лікарні «Мотол» та у «Загальній клінічній лікарні». Наразі ми не думаємо про їхнє закриття. На 28-му тижні близько 1400 людей повідомили про лікування в UA пунктах», – розповів виданню речник міністерства Ондржей Якоб.

Foto: Daniela Přádová, Seznam Zprávy

Пацієнти у так званому UA пункті у клінічній лікарні «Мотол». Вони можуть провести тут багато часу, проте інтерес залишається високим. Людям важко знайти лікаря.

Проте можна сказати напевно, що якщо не відбудеться більш фундаментальних змін – наприклад, швидкого припинення російського вторгнення в Україну та повернення більшості біженців на Батьківщину – UA пункти будуть потрібні й надалі. Про відсутність лікарів загальної практики для дорослих і лікарів загальної практики для дітей і підлітків у деяких регіонах говорили ще задовго до початку війни в Україні.

Не дуже сприятлива ситуація в Празі, де проживає значна частина біженців. За даними Національного реєстру постачальників медичних послуг, у столиці працює близько 800 лікарів загальної практики для дорослих, 270 – для дітей та понад 1100 лікарів-стоматологів. Проте кількість лікарів постійно зменшується.

Як нещодавно зазначили у Інституті інформації та статистики в сфері охорони здоров'я, вже у 2017 році було закрито на 12 більше кабінетів загальної практики для дорослих і дітей, ніж було відкрито нових.

Середній вік педіатрів у Празі на той час становив 58 років, 45 відсотків були старші 60 років, а п’ята частина – старше 65 років.

«Дотепер нам вдавалося компенсувати це, збільшивши кількість дітей на один кабінет, але це не можна робити нескінченно», – зазначила заступниця голови Асоціації лікарів загальної практики для дітей та підлітків Гана Габрнохова. За її словами, у середньому на один кабінет у Празі припадає близько однієї тисячі дітей.

Що буде далі зі страхуванням біженців?

Лише через 150 днів після надання візи тимчасового захисту Чехія оплачує медичне страхування людям, які тікають від війни в Україні. Однак є багато винятків. Деталі – у нашому матеріалі:

«Через збільшення кількості дітей важко встигати проводити профілактичні огляди та робити щеплення, боротися зі зростанням інфекційних захворювань без розширення та залучення колег. Нам бракує молодих наступників», – додала вона.

Догляд за біженцями також займає багато часу – тому лікування в UA пунктах, де завжди присутній україномовний лікар, може пройти швидше. І це при тому, що люди там можуть чекати десятки хвилин.

«Потрібен переклад і додаткова адміністративна робота. У деяких кабінетах також працюють українські медики, які допомагають з цим», – додала лікарка. Але не кожен може собі це дозволити. За словами Габрнохової, медичні страхові компанії оплачують лише надану допомогу, без фіксованої компенсації, і не враховують ці проблеми.

«Ми з дітьми ще ніде не зареєструвалися, але я все одно хочу спробувати. Побачимо, що з цього вийде», – каже 35-річна пані Катерина перед UA пунктом, з якого вона йде з двома дітьми.

Кількість пацієнтів у UA пунктах протягом місяців майже не змінюється. Тож досі залишається питанням, як виглядатимуть приймальні лікарень, коли прийде сезон респіраторних захворювань і кількість пацієнтів збільшиться не лише в UA пунктах, а й у звичайних кабінетах лікарів.