Hlavní obsah

Житло для українців пів року потому. Дефіцит квартир та важка адаптація

Foto: Profimedia.cz

Чеська компанія «Heimstaden Czech» надає квартири у оренду, наприклад, у містечку Гавіржов. Ілюстраційне фото.

Reklama

З лютого до Чехії прибуло понад 417 тисяч українських біженців, більшість з яких досі не мають постійного житла. Квартир мало, до того ж держава не мотивує біженців шукати стале житло.

Ukrajinské zprávy - Українські новини

  • Seznam Zprávy spustily sekci v ukrajinském jazyce.
  • Видання Seznam Zprávy запустило для читачів нову рубрику українською мовою.
Článek

Чеська компанія з нерухомості «Heimstaden Czech», що є найбільшим власником орендних квартир в країні, є також найбільшим постачальником житла для українських біженців.

«З початку війни ми безкоштовно надали українським біженцям 405 квартир, ще сотню квартир здаємо на стандартних умовах», – каже директор компанії Ян Рафай, який також є членом робочої групи, що займається питанням соціального становища українських біженців на урядовому рівні.

У Чехії «Heimstaden» володіє фондом, що налічує майже 43 тисячі квартир, які спочатку були частиною гірничодобувної групи «OKD». Нерухомість знаходиться переважно в Остраві, Карвіні та Гавіржові.

Орендованими квартирами українці користуються безкоштовно і не платять навіть за електроенергію та інтернет.

Зазвичай це матері з дітьми, біженці, які живуть на пільги, які їм виплачує держава. Біженці, що вже знайшли роботу в Чехії і мають змогу оплачувати житло, стають орендарями та сплачують регулярну орендну плату.

Ще навесні, незабаром після початку російського вторгнення, компанія оголосила, що готова надати біженцям до 500 своїх квартир. Фірма також найняла жінку, що розмовляє українською, щоб полегшити спілкування. Відтоді, зокрема у Гавіржові та Карвіні, кількість біженців постійно зростала.

Системні зміни

Витрати на проживання в орендованих квартирах «Heimstaden» покриває за кошти, які їм надає держава. Умови забезпечення біженців житлом з початку війни змінювалися кілька разів, однак, за словами Рафая, вони досі не ідеальні.

«До початку літа ми отримували три тисячі крон на одну особу. Це відповідало так званому внеску солідарності, який отримували не лише ті, хто пропонував біженцям повністю окремі квартири, а й сім’ї, які розміщували їх, наприклад, у вільній кімнаті вдома», – пояснює шеф компанії.

За шість місяців після початку російського вторгнення Міністерство праці та соціальних справ виплатило близько 100 200 внесків, що становить 846 мільйонів крон.

З кінця червня поправка до закону «Лекс Україна» диференціювала внески для приватних постачальників житла та компаній. Так званий внесок солідарності виплачують лише постачальникам житла з числа фізичних осіб. Відтоді «Heimstaden» , як і інші компанії, отримувала 250 крон на особу за ніч. Проте і тут настануть зміни.

Система надання житла біженцям для юридичних осіб поки не розрізняє тимчасове проживання, наприклад, у готелях чи гуртожитках, і довгострокове проживання в окремих квартирах. Тому це не спонукає біженців переїжджати туди, де вони мають можливість знайти житло та роботу, щоб стати на ноги і не залежати від соціальної підтримки. Це створює умови для класичного «бізнесу з бідністю». Про це говорить і Міністерство праці та соціальних питань, яке забезпечує фінансування.

«Початкова схема підтримки українських біженців відображала ситуацію, коли до Чехії раптово прибула безпрецедентно велика кількість людей, часто лише з найнеобхіднішим обладнанням та мінімумом документів. Цій ситуації відповідав і режим надання тимчасового захисту, що також вплинуло на надання адміністративно дуже простої (і досить специфічної) гуманітарної допомоги та виплату внесків солідарності. Було розглянуто необхідність підтримки розміщення великої кількості людей. Форми допомоги мали на меті впоратися з масовою хвилею біженців у відносно заплутаній ситуації», – пояснює речник Міністерства праці та соціальних питань Якуб Августа.

Якщо буде суттєве підвищення цін на електроенергію, ми будемо просити клієнтів брати участь у розрахунках.
Ян Рафай, компанія «Heimstaden Czech»

За словами міністерства, як пільги для біженців, так і внески на їхнє розміщення є недостатньо адресними. У майбутньому, як зазначає речник, основним критерієм для отримання права на фінансову допомогу від чеської держави має бути не лише наданий притулок. Підтримку мають отримувати лише ті біженці, матеріальне та соціальне становище яких не дозволяє задовольнити життєві потреби.

«Загострення вимог щодо підвищення адресності надання підтримки вже вплинули на дві останні поправки до правил виплати пільг, і наразі у Міністерстві внутрішніх справ тривають подальші обговорення щодо цього», – пояснює речник міністерства.

Як для своїх

Метою уряду є залучення українських біженців до стандартної чеської соціальної системи. Тоді вони повинні отримувати соціальні виплати на тих самих умовах, що й громадяни Чехії.

Однак проблема в тому, що центр зайнятості, що займається цим питанням, не готовий до натиску сотень тисяч нових українських клієнтів. Тож держава продовжує повсюдно виплачувати гуманітарну допомогу, за рахунок якої біженці можуть жити, але не мають можливості платити за житло. Дійсними залишаються і правила виплат пільг тим, хто надає біженцям житло.

«Згідно з тим, що ми знаємо, система знову зміниться, ймовірно, вже у вересні», – говорить Рафай. Держава повинна почати виплачувати юридичним особам, які надають квартири біженцям, таку ж підтримку, як і приватним власникам нерухомості. Допомога розраховується відповідно до кількості проживаючих людей, починаючи з 5 тисяч крон на місяць на одну особу і може досягати до 15 тисяч крон на місяць, якщо група з щонайменше п’яти осіб живе в окремій квартирі.

«Остання зміна правил надання житла біженцям відображає спробу обмежити субсидії на тимчасове житло. І переселити біженців до стандартних квартир у регіонах, де є така можливість», – каже Рафай, за словами якого система, хоч і тимчасова, буде вдосконалюватися.

Електроенергія безкоштовно?

«Heimstaden» очікує, що восени почне вимагати від людей, яким компанія надає безкоштовне житло, гроші принаймні за електроенергію. Змінений закон «Лекс Україна» вже сьогодні дозволяє просити в українців частину грошей на оплату електроенергії, проте наразі компанія цього не робить.

«Згідно з правилами виплат житлових субсидій, ми не заробляємо на здачі квартир, державний внесок, як правило, покриває наші витрати. Однак якщо буде суттєве підвищення цін на електроенергію, ми будемо просити клієнтів брати участь у розрахунках. Або ж записували на себе контракти з газовими компаніями і платили за нього самостійно», – пояснює він.

Однак надання житла у поєднанні з гуманітарною допомогою не повністю вирішує ситуацію самих біженців. Про це свідчать і дискусії в українських групах у соцмережах: біженці відчайдушно шукають дешеві меблі, холодильники і пральні машини.

Замість вихідних – збір меблів

«Коли ми запустили проєкт, то сподівалися отримати певні субсидії хоча б на базове обладнання квартир – матраци, крісла, найнеобхідніший посуд тощо», – каже Рафай.

Зрештою перші квартири компанія обладнала за власні кошти. «На вихідних наші люди організовували підробітки, збирали меблі, я і мої маленькі сини провели так кілька неділь», – розповідає він.

Зрештою як спонсори до проєкту долучилися й інші компанії – матеріальну допомогу надали постачальники електроенергії «Veolia» та «Innogy», а також пожежно-рятувальна служба. Тоді компанії вдалося укласти угоду про фінансування основного обладнання для квартир з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.

«Загалом найнеобхідніше обладнання для квартир коштувало нашій компанії близько п’яти мільйонів крон, хоча нам не вдалося надати найнеобхідніше всім нашим українським клієнтам», – розповідає шеф «Heimstaden».

Забезпечити базові життєві потреби біженців допомагають і кілька некомерційних організацій. Директор компанії особливо хвалить співпрацю з «Армією порятунку». Організація надає сім’ям соціальну допомогу та консультації.

Складний старт

Незважаючи на підтримку, біженцям важко жити в нових умовах. «Гавіржов – гарне місто, ми задоволені квартирою. Але видно, що тут є багато українців, які мають такі ж проблеми. У Гавіржові важко знайти лікаря, у якого ми могли б зареєструватися, немає місць у дитсадках», – розповідає одна з українок, сорокарічна Світлана, яка разом із двома синами переїхала до двокімнатної квартири на початку липня.

Жінка залишилася сама, її чоловік торік помер. «Мені нікуди повертатися», – каже біженка з окупованого Росією Сєвєродонецька.

Крім догляду за дитиною, адаптацію та працевлаштування ускладнює, як і у більшості співвітчизників, мовний бар'єр, відсутність особистих контактів і досвіду в новій країні. Крім того, її хвилює, чи після чергових змін соціальної системи вона зможе подбати про свою сім'ю. Виплата пільг та житло з матрацами на підлозі – лише початок нелегкого життєвого шляху в нових умовах.