Článek
Навіщо тиранозаврам маленькі «ручки»? Щоб танцювати! А як виглядали їхні немовлята? Як курчата! Чи ходили маленькі стегозаври до садочка? Ходили! А чим годували новонароджених трицератопсів? Квіточками! Думаєте, я жартую? Аж ніяк. Саме так звучать останні наукові теорії про життя динозаврів, які мешкали на нашій планеті 66 або й всі 231 мільйон років тому. Втім багатьох з них ви можете побачите на власні очі і тепер - в унікальному празькому музеї «Динозаврія», який знаходиться у торгівельно-розважальному центрі «POP Airport». Саме про це наша розмова з ведучим палеонтологом музею Штепаном Піхою.
Чеський палеонтолог Штепан Піха.
Винятковість «Динозаврії» полягає в тому, що її відвідувачі бачать справжні скелети прадавніх гігантів, а не їхні копії. Їх п’ять. Одночасно стільки аутентичних кістяків динозаврів в Європі можна побачити хіба у Берліні чи Мадриді. Та й штучні скульптури ящерів у натуральну величину – анатомічні копії, виготовлені у США, з урахуванням найприскіпливіших вимог палеонтологів. Адже попри анімацію та елементи комп’ютерних ігор у подачі матеріалу, «Динозаврія», насамперед, освітянський проект. З пільгами щодо вартості квитків для класів та безкоштовним входом для вчителів.
«Щодо опису поведінки динозаврів у палеонтологів завжди виникають проблеми, оскільки поведінка не може скам´яніти», - усміхається Штепан Піха. «Але тепер ми можемо робити комп’ютерні симуляції їхніх рухів, спираючись на особливості будови скелетів, а ще порівнювати їх з нащадками чи родичами, про яких відомо більше. Наприклад, на сьогодні однозначно встановлено, що дорослий тиранозавр рекс пір´я не мав, а от його діти цілком могли мати пір´ячко. Пухнасте, як в курчат. Адже саме таке носив близький родич ті-рекса - ютираннус гуалі. Гігант завдовжки 9 метрів з вагою до 1,5 тон мав 15 сантиметрове пір´я по цілому тілі»,- розповідає палеонтолог.
Наскільки великими були яйця гігантських динозаврів?
Набагато меншими, ніж думає більшість людей. Приблизно як у страусів. Причому в усіх. Цікаво, що вони мали тверду шкарлупу, попри те, що динозаври - плазуни. Більшість сучасних рептилій своїх дітей не вигодовують, хоча деякі крокодили чи алігатори певний час їх оберігають. Отже буде логічним припустити, що тиранозаври поводилися аналогічно. Їхні немовлята були не більше кішки і самостійно могли полювати тільки на комах. В крейдовому періоді вони вже були звичного для нас розміру. Адже розмір комах залежить від вмісту кисню в атмосфері. В нас та у крейдовому періоді це 19-21%, а у ранньому карбоні був 31%. Ось чому багатоніжки виростали тоді до трьох метрів. Їхні скам´янілі рештки і досі знаходять у вугільних шахтах на території Чехії.
А чим годували новонароджених травоїдні динозаври?
Квітами! Саме їх знаходили у гніздах майазаврів. Це качкодзьобий динозавр завдовжки 9-10 м з вагою десь 4,5 тони. Ясно, що на гнізді він не сидів, тож прикривав яйця рослинами, які перегнивали і віддавали яйцям своє тепло. Логічно припустити, що так само годували малюків і інші травоїдні динозаври, які жили 66 мільйонів років тому. Наприклад, трицератопси. Скелет трицератопса, який експонується у «Динозаврії», є оригінальним на 70 відсотків. За життя ця тварина була на третину більшою, ніж пересічні екземпляри. Завдовжки 8 метрів та з вагою 13 тон.
Чи зустрічалися інші експонати вашої експозиції у реальному житті? Наприклад, диплодоки з алозаврами?
Звичайно. Вони жили 154 мільйони років тому, разом із стегозавром, який представлений у нас скульптурою. А от диплодок Діана та алозавр Алі – безцінні оригінали. Діана – диплодок Карнегі. Вона належить до найбільших тварин, що ходили по Землі. Довжина тіла – 24 м, вага – 14 тон, скелет – аутентичний на 92 відсотки. Несправжніми є тільки череп та кінчик хвоста. Щоб підтримати таке величезне тіло, диплодоки з’їдали сотні кілограмів папороті на день. Вони майже не спали. Зрештою, сучасні жирафи також сплять по 20 хвилин на добу. Трави ще не було. Землю щільно вкривала папороть. І якщо вона пересихала, рептиліям доводилося підводитись на задні ноги, щоб дістатися до верхівок дерев, адже просто підняти свою довжелезну шию вони не могли. Якщо ви бачили культовий чеський фільм «Cesta do pravěku», то пам’ятаєте, що диплодоки там машуть шиями, наче лебеді. Так от – це неможливо! Вертикально тримати шию могли тільки брахіозаври, натомість схилити її до землі – ні. Ніхто й досі не знає, як вони пили. І ще - ані диплодоки, ані брахіозаври не могли розжувати свою їжу. Вони мусіли ковтати її цілою.
Динозаври взагалі не вміють жувати у нашому розумінні цього процесу. Їхні верхні зуби не торкаються нижніх. І все одно зуби трицератопсів дуже швидко сточувалися - за пару днів. Дорослий трицератопс мав у пащі 800 зубів, користувався 144-ма, а решта стояла в черзі на ріст.
Зуби Діани були подібними на тонкі голки, покусати вона нікого особливо не могла, тож захищалася ударами тіла та довжелезним пружним хвостом, яким шмагала як бичем.
Алозавр Алі не мав проти неї жодних шансів. Він нещодавно прибув до Праги в Вайомінгу. Скелет Алі є аутентичним на 70 відсотків. Довжина тіла - 10 метрів. Важив він тонну. Його череп чудово зберігся. Знаєте, навіщо алозавру ріжки над очима? Це видовжені слізні канали, які служили йому… сонцезахисними окулярами! Вони відкидали на очі тінь. Ці плази дуже добре бігали, зі швидкістю до 40 км/г. А от максимальна швидкість тиранозавра рекса, молодшого на 88 мільйонів років, була лише 25 км/г. До того ж, алозаври мали значно довші «руки».
Навіщо тиранозавру його малесенькі «ручки», вчені сперечаються і досі. Слабкими вони не були. Остання комп’ютерна симуляція показала, що тільки на одному біцепсі ті-рекс міг підняти до 200 кг. Одні вважають, що «ручки» допомагали йому підніматися з землі. Інші, що він притримував ними партнерку під час спарювання. Або ж використовував під час шлюбних танців! Не забуваймо, що тиранозаври – близькі родичі птахів, які залюбки танцюють перед самичками.
Знаєте, що дивного є в алозаврі? Те, що його розкішні щелепи були дуже слабкими. В половину слабшими, ніж у сучасних крокодилів. Найновіша теорія припускає, що він був трупожером. Правда, відомі випадки, коли алозаври нападали на стегозаврів. Їхній гребінь покривав кератин. Той, з якого в людей складається волосся та нігті. Він спроможний утворювати дуже гострі грані, втім боронилися стегозаври іншим – 90 сантиметровими шипами на хвості. Судячи з віднайдених слідів, їхні діти деякий час паслися разом. Тобто ходили до чогось типу садочка.
У морській частині «Динозаврії» є скелети двох мозазаврів. Яким було море, в якому вони жили? Солонішим? Холоднішим за наші?
Теплим та каламутним. Солонішим, певно, ні. В крейдовому періоді північна Америка була розділена дуже мілким морем на два острови. Річки зносили до нього багато органіки, що цілком влаштовувало медуз, амонітів, риб, плезіозаврів, мозазаврів, акул. Судячи з вмісту шлунку одного з наших експонатів, мозазаври жерли їх усіх, та навіть були канібалами. Могли важити від 500 кг до 5 тон. Плавали, як крокодили, але насправді були предками… змій. Щоправда, теплокровними. Зате щелепи розсували фактично так само як їхні сучасні нащадки, отже могли проковтнути жертву розміром в третину власної довжини. Це так, якби людина проковтнула власну ногу!
А знаєте, хто літав над морем мозазаврів? Птеранодони. Модель одного з них є у нашому «льотному ангарі». Жив 85 мільйонів років тому, ловив рибу, пірнаючи за нею до води, вмів стартувати з її поверхні. Мав розмах крил 5-6 метрів! Та ще цікавішим є його сусід по залу птерозавр кетцалькоатль, якого можна сміливо порівнювати з літаком. Адже він мав розмах крил – 12 метрів, при вазі лишень 250 кг. Нас розділяють 67 мільйонів років. Довгий час це була найбільша істота на Землі, яка піднімалася у повітря. Та недавно у Румунії знайшли ще більшого птерозавра. Кетцалькоатль літав над степами, але полював на маленьких динозаврів на землі, розганяючись до 30 км/г, наче величезна жирафа. Дорослу людину він, звичайно, не заковтне, але діти до 20 кг для нього були б ідеальною здобиччю.
Щиро тішуся, що не жила у тогочасній Європі. А які динозаври існували на території Чехії?
Чехії дуже не пощастило з умовами для збереження фосилій цього типу. У крейдовий період її територія нагадувала Кариби. Тут були острови. Мілке, але дуже тепле море з купою акул. По суті єдине, що ми знайшли від чеського динозавра Burianosaurus augustai біля Кутної гори – стегенні кістку та ще пару дрібних фрагментів. Він був не дуже великим – лишень 3-4 метри в довжину та вагою 100-300 кг максимум.
